Сучасна націоналістична музична культура (на прикладі України та Угорщини)

Трохи про музичку Націоналістична сцена в Україні та Угорщині представлена різними піджанрами - від pagan-metal та NS-black-metal до folk- та nemzeti-rock. Для прикладу візьмемо гурти «Сокира Перуна» (альбом «…і мертвим, і живим, і ненародженим…») та «Kárpátia» (альбом «Piros, fehér, zöld»). Обидва альбоми були видані в 2006 році. Одним із найвизначніших гуртів правого спрямування в Україні на сьогоднішній день є «Сокира Перуна». Гурт розпочинав свою діяльність як антисистемна формація, що грала в стилі R.A.C. В подальшому тексти стали в більшій мірі орієнтовані на національно-патріотичну тематику. Альбом «…і мертвим, і живим, і ненародженим…» присвячений генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу і містить 10 пісень. Відкриває цю роботу кавер на композицію культового для російської правої сцени гурту «Коловрат» «Честь Та Кров»: Це не єдиний кавер – в альбомі представлено дві переробки композицій легендарного американського хеві-метал-гурту «Manowar». Скандинавські язичницькі мотиви змінено слов’янськими, тому композиції достатньо органічно вписуються в концепцію альбому. Особливо вдалим вийшов кавер «Вітри між мечів»: В альбомі представлено дві композиції, які зберегли скандинавську тематику. Це ще один кавер – на польский гурт Honor – під назвою «Останній Дракар» та пісня «Дорога в Вальхаллу». Остання композиція має виключно жіночу вокальну партію. Таким чином, цей альбом відрізняється від попередніх робіт «Сокири Перуна» достатньо широким застосуванням жіночого вокалу. Особливе місце займає пісня «29 січня», присвячена пам`яті полеглих в битві під Крутами, в якій використано традиційний український інструмент - кобзу: Решта композицій в альбомі – це композиції патріотичного характеру, звернені до всіх українців загалом. «Kárpátia» - безумовно культовий гурт для угорців, що проживають на своїй батьківщині та за кордоном. Він неодноразово виступав на Закарпатті – в Берегові та Мукачеві. Однак, ця команда має неоднозначну репутацію, оскільки окрім сповідування любові до своєї країни, нації, традицій та звичаїв, підтримує ідеї іредентизму. Альбом «Piros, fehér, zöld» («Червоний, білий, зелений» - кольори угорського прапора) - має невелику тривалість – трохи більше 42 хвилин, однак містить 13 пісень. Над альбомом працювала велика кількість запрошених музикантів, які використовували різноманітні народні інструменти (цитра, дримба, скрипка тощо). Одна з них – «Keleti Kárpátok» («Східні Карпати») присвячена безпосередньо Закарпаттю: Окремо в альбомі можна виділити пісню «Neveket akarok hallani». В 1956 році в Угорщині спалахнула революція, яка була придушена радянськими військами за безпосередньою участю лідера Угорської соціалістичної робочої партії Яноша Кадара. Цим подіям і присвячена композиція. 2 травня 2007 році на центральному кладовищі Будапешта могила Яноша Кадара була розкрита, його останки викрадені, а ті, хто це вчинив, залишили напис «Gyilkos és áruló szent földben nem nyughat!» («Злодію та вбивці не місце в святій землі!»). Слова були взяті саме з цієї пісні: В альбомі також є композиції практично неполітичного характеру, як, наприклад, ця енергійна пісенька про угорську паліньку: Хоча навіть тут не обійшлося без традиційної іредентистської складової – в останньому куплеті згадано румунське місто Клуж-Напока (Kolozsvár), що ще на початку минулого століття було переважно заселено угорцями (81,6 %). Отже, як і в інших європейських країнах, в Україні та Угорщина націоналістична музика є традиційно роковою, із використанням фолкових мотивів та народних інструментів. Тематика різноманітна – від героїчних та трагічних подій, що мали місце в історії країни, до пісень про звичай, культуру та побут конкретного народу. Широкому загалу такі групи (за рідким винятком) практично невідомі, оскільки тексти композицій часто-густо носять неполіткоректний характер.

Сучасна націоналістична музична культура (на прикладі України та Угорщини)

Коментарі